- опрощення
- -я, с.Граматичний процес, внаслідок якого слова, утворені з кількох морфем, сприймаються згодом як морфологічно нерозкладні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
опрощення
Смотреть что такое "опрощення" в других словарях:
опрощення — Опрощення: прощання [13] … Толковый украинский словарь
опрощення — [опрошче/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
опрощення — іменник середнього роду в граматиці опрощення 1 іменник середнього роду від: опроститися опрощення 2 іменник середнього роду прощання рідко … Орфографічний словник української мови
спрощення — я, с. 1) Дія за знач. спростити, спрощувати і стан за знач. спроститися, спрощуватися. 2) лінгв. Зменшення кількості приголосних звуків у групі приголосних внаслідок випадіння деяких із них. || Те саме, що гаплологія … Український тлумачний словник
